кочовики

кочовики: -і́в, мн. (одн. кочови́к, -а́, ч.; кочови́чка, -и, ж.).

1) Народ, плем'я, що кочує. || Про тварин, птахів і т. ін., які переходять або перелітають з одного пасовища, місця годівлі на інше. Звірі-кочовики.

2) перен., жарт. Про людей, які часто змінюють місце проживання, праці.

Игры ⚽ Нужен реферат?

сила — (2) 1. Войско, воинство: Бишася день, бишася другыи; третьяго дни къ полуднію падоша стязи Игоревы. ...Уже бо, братіе, невеселая година въстала, уже пустыни силу прикрыла. 18 19. Александръ же убоявся, большюю силу скуплѣваше: 10 тысящь оружникъ … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
бедуїни — ів, мн. (одн. бедуї/н, а, ч.; бедуї/нка, и, ж.). Араби кочовики … Український тлумачний словник
кочівники — і/в, мн. (одн. кочівни/к, а/, ч.; кочівни/ця, і, ж.). Те саме, що кочовики … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике